Міжнародний астрономічний союз  (МАС)  затвердив нові  "Правила присвоєння імен планетам та їх супутникам".

Преамбула

                  Люди надавали імена небесним об'єктам, принаймні відтоді, як з'явилося написання слова. Майже кожна цивілізація і культура використовує імена для опису зір  і  планет, які видно неозброєним оком, а також їх видимого розподілу на небі.

Детальніше

У XX столітті з'явилося досить багато пророцтв про «кінець світу», кожне з пророцтв описувало свою дату, але жодне з них так і не збулося. На сайті Вікіпедія можна подивитися «Список дат кінця світу». 21 грудня 2012 - міфічна дата кінця світу з точки зору астрономів буде цікава тільки тим, що це день зимового сонцестояння: самий короткий світловий день року. Всі передбачені на цей день катаклізми, які так люблять згадувати в своїх творах письменники-фантасти та журналісти «жовтої преси», не мають під собою жодної наукової основи. Найпопулярніші варіанти - «парад планет», планета Нібіру, ​​інверсія магнітного поля Землі.

Розглянемо коротко всі варіанти.

Детальніше

Приблизно кожні два роки (точніше 780 діб) Земля і Марс рухаючись по своїх орбітах, зближуються один з одним таким чином, що виявляються на одній прямій по одну сторону від Сонця, ці зближення і називають протистояннями. Оскільки орбіти Землі та Марса дещо відрізняються від кругових, протистояння відбуваються в різних точках їх орбіт, через це коливається і відстань зближення між планетами приблизно від 55 до 100 млн. км, та видимий з Землі кутовий розмір Марса.

Детальніше

Поява міфу про «планету Нібіру» та пов'язаний з ним кінець світу в 2012 р., можна вважати відродженням старого міфу про «зірку Немезіду» з деякими змінами. Порівняйте: в міфі про «планету Нібіру» говориться про планету, що має період обертання в 3.6 тис. років, про «зірку Немезиду» - супутника Сонця з періодом обертання в 32 млн. років. В обох випадках автори міфів говорять про кінець світу і катастрофічні зміни для Землі. Отже, чому ж це міфи і які є на користь цього аргументи:

Детальніше