МАО
Науково-дослідний інститут
Миколаївська астрономічна обсерваторія


Міністерство освіти і науки
right
Русский English Українська
   
2013-05-14 12:00:57

 Науково-дослідний інститут «Миколаївська астрономічна обсерваторія» (НДІ МАО) проводив заходи, присвячені святкуванню Дня науки в Україні:
                   1) 18 травня 2013 року з 12 до 19 годин - пройшов День відкритих дверей в обсерваторії. В програмі цього дня були: знайомство з історичним минулим та сьогоденням Миколаївської обсерваторії, екскурсія по астрономічному музею, показ діючих та історичних астрономічних телескопів.


                   2)  21 травня 2013 року об 11 годині у Круглому залі НДІ МАО відбулось урочисте засідання Вченої ради НДІ МАО за участю представників народної освіти та культурної громадськості Миколаївщини.  Порядок денний  цього засідання був присвячений наступним ювілеям: 

Миколаївське відділення ГАО в Пулкові (1913 - 1991),
Академік Северний Андрій Борисович (1913 - 1987);
 До 70-річного ювілею директора НДІ МАО Г. І. Пінігіна

 

Миколаївське віддилення ГАО

                         До 1911 року обсерваторія перебувала в Морському міністерстві, а з 1912 по 1991 рік МАО - південне відділення Пулковської обсерваторії. Головним завданням обсерваторії в цей період було поширення системи Пулковських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання регулярних спостережень Сонця і тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва. У період найбільших потрясінь у житті нашого суспільства: перша світова війна, революції, а потім громадянська війна, які обсерваторії вдалося пережити і зберегтися як наукова установа, її директором був Борис Павлович Остащенко-Кудрявцев (1876-1956). Відродження обсерваторії після важких випробувань пов'язано з ім'ям четвертого директора Леоніда Івановича Семенова (1878-1965), який очолив обсерваторію в 1923 році. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу, яка брала участь у національних і міжнародних програмах з визначення точного часу, а в 1935 році обсерваторію було включено в систему установ Академії наук СРСР в якості Пулковського відділення. У роки Великої Вітчизняної війни з серпня 1941 по березень 1944 обсерваторія перебувала в зоні німецької окупації. Директору Л.І. Семенову вдалося зберегти її від серйозних пошкоджень і руйнувань.
 У роки повоєнного відродження директором обсерваторії (в 1951 році) призначається Яків Юхимович Гордон (1912-1978). У 1955 році в Миколаїв з Пулкова був перевезений Меридіанний круг Репсольда, на якому після відновлення і ряду модернізацій протягом 40 років велися різні програми спостережень. У 1961 році після введення в дію зонного астрографа фірми «Карл Цейс», який також був перевезений з Пулкова, в МАО почалася історія фотографічної астрометрії. Миколаївські фотографічні спостереження тіл Сонячної системи знаходяться в числі одних з найточніших у світі. У 1957-1969 роках проводилися візуальні і фотографічні спостереження ШСЗ для визначення їх орбіт. А в 70-80-ті роки обсерваторія була ініціатором і основним виконавцем декількох наукових експедицій для спостережень в умовах полярної ночі на острові Західний Шпіцберген і в умовах високогір'я на Кавказі. У загальній складності в МАО було створено близько 35 різних каталогів положень небесних світил. У 1978 році директором обсерваторії призначають Римму Тимофіївну Федорову (1934 р.н.), яку в 1986 році змінив на цій посаді нинішній директор Геннадій Іванович Пінігін (1943 р.н.).

До 70-річного ювілею та 45-річчя наукової діяльності Г.І. Пінігіна

           Після закінчення Томського державного університету за спеціальністю «Астрономо-геодезія» та аспірантури (ГАО АН СРСР) в 1968 році Г.І. Пінігін почав свою трудову діяльність у Пулковської астрономічної обсерваторії на посаді молодшого наукового співробітника відділу фундаментальної астрометрії. Не зупиняючись на досягнутому, Г.І. Пінігін продовжив навчання і в 1974 році закінчив Ленінградський інститут авіаційного приладобудування за спеціальністю "Радіоелектронні пристрої". З 1985 року на посаді старшого наукового співробітника здійснював керівництво групою, а з 1986 року Розпорядженням Президії АН СРСР був призначений завідувачем Миколаївським відділенням Пулковської обсерваторії. У 1992 році Г.І. Пінігін призначений директором Миколаївської астрономічної обсерваторії.

Г.І. Пінігина відрізняє бачення нових напрямків у науці, енергія і вміння організовувати роботу наукових колективів для вирішення важливих астрономічних програм. З основних наукових програм слід відзначити створення каталогів положень зірок у Пулковської і Миколаївській обсерваторіях на горизонтальних та інших телескопах з метою розширення опорної системи координат Гіппаркос на слабкі зірки. За участю обсерваторій Росії (АОЕ, кафедра астрономії Казанського Федерального університету, м. Казань), КНР (Шанхайська астрономічна обсерваторія), Туреччини (Тубітак національна обсерваторія), Франції (Інститут небесної механіки і обчислень ефемерид Паризької обсерваторії) виконувалися програми:

  • уточнення кутів зв'язку між оптичної і радіо опорними системами координат; на основі спостережень зірок в площадках навколо обраних позагалактичних радіоджерел отримані кути з точністю до 3-х мілісекунд дуги;
  • визначення положень зірок з великими власними рухами в обраних площадках для уточнення змін їх значень і пошуку невидимих супутників;
  • спостереження і визначення положень і мас обраних астероїдів для дослідження та забезпечення наземної підтримки майбутнього космічного супутника Гайя.

Значний науковий інтерес Г.І. Пінігина пов'язаний з питаннями дослідження оптимальних конструкцій і створення нових меридіанних телескопів для наземних визначень координат небесних тіл. Телескоп Горизонтальний меридіанний круг - перший в СРСР астрометричний інструмент, який працював в автоматичному режимі, а докторська дисертація Г.І. Пінігина була присвячена дослідженню, розробці і створенню оригінальних інструментів горизонтальних конструкцій (захист в 1992 р.). У 1995 році в МАО введений в дію новий автоматичний телескоп конструкції Г.І. Пінігина (у співавторстві з О.Ю. Шорніковим і О.В. Шульгою) - Аксіальний меридіанний круг (АМК), який у 2001 році постановою Кабінету Міністрів України внесено до списку об'єктів національного надбання України. Під керівництвом Г.І. Пінігина в МАО склалася сучасна школа з астрономічного приладобудування. Г.І.Пінігін має авторські свідоцтва та деклараційний патент.

Г.І. Пінігін протягом багатьох років читав курси лекцій у ВНЗ Миколаєва та Санкт-Петербурга, керує роботою здобувачів кандидатських дисертацій і є консультантом здобувачів докторських дисертацій. Ним підготовлено шість кандидатів наук. У 1997 році Г.І. Пінігіну присвоєно вчене звання професора. Має понад 300 наукових публікацій, серед яких 7 біобібліографічних збірників з історії астрономії та два навчальних посібники. Він головний редактор практично всіх друкованих видань МАО.
Г.І. Пінігін веде велику роботу в проекті ЮНЕСКО "Астрономія і всесвітня спадщина". Завдяки його зусиллям та ініціативі у 2007 році МАО включено в Попередній список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України (№ 5116), а в січні 2008 року до цього списку також включили серію "Астрономічні обсерваторії України" (№ 5267). Останнім часом Г.І. Пінігін спільно з Пулковською обсерваторією проводить роботу з підготовки астрономічних об'єктів від України і Росії для включення в основний Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в якості транснаціонального єдиного проекту.

Г.І. Пінігін є членом Міжнародного астрономічного союзу, членом Європейського та євразійського астрономічного товариства, входить до складу Ради Української астрономічної асоціації, очолює Вчену Раду Миколаївської астрономічної обсерваторії, був членом Спецради Д26.208.01 при Головній астрономічній обсерваторії НАН України по захисту кандидатських і докторських дисертацій. У 2001 році був обраний іноземним членом Російської академії природничих наук, а в 2002 році йому присвоєно звання "Заслужений діяч науки і техніки України". У 2003 році астероїд 7976 названий ім'ям «Pinigin». У 2008 році нагороджений нагрудним знаком Міністерства освіти і науки «За наукові досягнення». У 2009 році нагороджений відзнакою НАН України «За професійні досягнення». У 2011 році нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. У травні 2012 року нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня.

Андрій Борисович Северний (1913 -1987)

11 травня 2013 виповнюється 100 років з дня народження Андрія Борисовича Северного - великого вченого в галузі астрофізики, організатора науки, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державних премій, академіка Академії наук СРСР. З ім'ям Андрія Борисовича Северного пов'язані видатні досягнення в галузі фізики Сонця і зірок, в астроприладобудуванні, у становленні позаатмосферної астрономії в СРСР.
Северний народився в сім'ї потомствених інтелігентів. Його батько, Борис Миколайович - психолог, професор Московського Університету. Мати Катерина - філолог, закінчила Московський Університет, викладач літератури.
Сім'я Андрія Борисовича це його дружина Кіра Сергіївна, син Сергій і донька Ольга. Кіра Сергіївна за освітою архітектор. Син - фізик. Він трагічно загинув в 1973 р. Дочка - Ольга Андріївна, художник і культуролог.
         Андрій Борисович після закінчення Московського Державного Університету в 1935 р. вступив до аспірантури, а потім до докторантури АН СРСР. З 1943 по 1946 р він працював в якості заступника голови Астрофізичної Комісії при АН СРСР.

З 1946 р його життя нерозривно пов'язане з Кримської астрофізичної обсерваторією (КрАО). З 1952 р і до кінця життя він був її директором.

Коло його діяльності на посаді директора дуже широке. Можна виділити декілька найбільш важливих напрямків:

  • оснащення обсерваторії телескопами і приймальною апаратурою;
  • створення та встановлення приладів для астрономічних спостережень на космічних апаратах;
  • організація участі обсерваторії у великих міжнародних проектах;
  • наукове керівництво відділом фізики Сонця, його молодими співробітниками, аспірантами та стажерами;
  •  будівництво містечка Науковий, що став основним місцем розташування Обсерваторії.

Але, звичайно ж, основним змістом його життя була наука.