Мультиканальний телескоп — модернізований зонний астрограф - астрономічний інструмент на паралактичній установці, яка призначена для спостереження небесних об'єктів у видимій над горизонтом частині неба. На окулярному кінці зонного астрографа містилася касета з фотопластинкою, згодом вона була замінена ПЗЗ-камерою. Обертання астрографа слідом за добовим рухом небесної сфери здійснюється точним годинниковим механізмом і контролюється спостерігачем за допомогою гіда - другої оптичної труби, змонтованої паралельно першій на тій же установці.

Будова інструменту

Мультіканальний телескоп (МКТ) складається з двох труб, укріплених в одному кожусі. Основний четирилінзовий об'єктив (фірлінзер) зонного астрографа: D=156mm, через дефект був диафрагмированний до 116mm, F=2.04m, масштаб зображення у фокальній площині - 101"/mm. Він відноситься до класу симетричних об'єктивів типу Росса, такий об'єктив повинен був забезпечити широке поле з практично нульовими комою і дісторсією. Телескоп-гід: D=115mm, F=2.0m. В фокальній площині гіда розташований мікрометр, що дозволяє виконувати візуальні кутові вимірювання. На кожусі укріплений телескоп-шукач: D=80mm, F=0.7m. Телескоп оснащений годинниковим механізмом і встановлений на паралактичному монтуванні німецького типу. ПЗЗ камера основного телескопа може працювати як в кадровому режимі з часом експозиції від 1мс і більше, так і в режимі синхронного переносу заряду.

Історія інструменту

Зонний астрограф, фотографічний рефрактор на паралактичному монтуванні, був створений фірмою «Карл Цейсс Йена» за замовленням Пулковської обсерваторії у 1926р. Це один з трьох однотипних телескопів з широким полем 5x5 градусів, виготовлений вищезгаданою фірмою для виконання точних астрометричних робіт, і в першу чергу переспостереження каталогів Астрономічного товариства AGK (Astronomische Gesellschaft Katalog). Інші два телескопи були встановлені в обсерваторіях Бонна і Бергедорфа. На телескопі була встановлена ​​касета для фотопластинок розміром 20х20см, потім вона була переобладнана під різні розміри платівок. Спочатку телескоп був встановлений в Пулковській обсерваторії у 1927р. Після усунення виявлених дефектів на заводі Цейсс в Німеччині, в 1937р. телескоп був встановлений в Симіїзському відділенні Пулковської обсерваторії. Від зруйнованого під час війни телескопа збереглися лише об'єктив, окулярний мікрометр і касета. У 1960-61рр.. телескоп був відновлений на ЛОМО і привезений в Миколаїв для установки у Миколаївському відділенні Пулковської обсерваторії. У 1964р. був знятий об'єктив та відцентрований в Пулковській обсерваторії. У 1961-97рр.. на зонному астрографі проводилися спостереження обраних астероїдів за програмою Інституту прикладної астрономії АН СРСР. Результати спостережень, представлені в Центрі малих планет МАС, за малу випадкову і систематичну похибки отримали найвищу оцінку - кожний рік спостережень цього періоду відзначений буквою «h», що означає «high precision astrometry». Така висока оцінка точності астрометричних спостережень астероїдів присвоєна всього шести обсерваторіям світу за всю історію позиційних спостережень цих об'єктів. В 1999р. в фокальній площині зонного астрографа була встановлена ​​ПЗЗ-камера виробництва НДІ МАО, а згодом і телескоп-гід був оснащений телевізійною камерою, внаслідок чого, зонний астрограф отримав назву «мультіканальний телескоп». Позиційні ПЗЗ-спостереження астероїдів почалися у 2000р. по спільній програмі між Миколаївською обсерваторією, Інститутом прикладної астрономії РАН і обсерваторією в Бордо (Франція) для визначення мас астероїдів. Спостереження астероїдів в 2002, 2003 і 2005рр.. Миколаївської обсерваторії також відзначені буквою «h» в базі даних Центру малих планет МАС.

Наукові програми і результати

1961-1997рр. - спостереження 19 обраних астероїдів з метою визначення поправок до нуль-пунктів опорного каталогу. Всього отримано 2450 положень. Результати опубліковані в 2000 році.

1962-1998рр. - спостереження галілеєвих супутників Юпітера. Отримано 1314 положень 4 об'єктів. Результати опубліковані в 2000 році.

1973-1997рр. - спостереження яскравих супутників Сатурна. Отримано 632 положення 5 об'єктів. Результати опубліковані в 2000 році.

1961-1997рр. - спостереження Венери, Марса, Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Всього отримано 2073 положень. Також отримано ~ 200 положень комет. Спостерігачі: Ф.Ф.Каліхевіч, Г.К.Горєлов, Л.А.Гудкова, В.І.Вороненко.

2000-2005рр. - ПЗЗ-спостереження вибраних астероїдів і астероїдів, що зближуються із Землею (освоєння методики ПЗЗ-спостережень, пробні спостереження, регулярні спостереження). Результати цих спостережень використовувалися для визначення мас деяких астероїдів. Спостерігачі: В.Н.Пишненко, А.В.Іванцов, М.В.Мартинов, Л.А.Гудкова.

Крім того, телескоп використовувався для створення каталогів зірок спеціального призначення

1976-1977рр. - зірки списку О.О. Михайлова. Отримано 201 пластинка. (Г.К. Горель)

1975-1983рр. - зодіакальна зона ± 10 ° від екліптики. Отримано 1134 пластинки (Ф.Ф.Калихевіч, Л.А.Гудкова)

1978-1981рр. - Програма ROAS. Отримано 210 пластинок (Г.К.Горель)

1990-1993рр. - екваторіальна зона ð(±4º) від екватора отримано 485 пластинок  (Г.К.Горель, В.І.Вороненко, Л.А.Гудкова