ћјќ
Ќауково-досл≥дний ≥нститут
ћиколањвська астроном≥чна обсерватор≥€


ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки
right
–усский English ”крањнська
   
2010-10-25 13:50:12

—учасн≥ досл≥дженн€
¬иконуЇтьс€ задача по супроводженню та наповненню бази баних (Ѕƒ) астроном≥чних спостережень, €к≥ велись в ћјќ за допомогою фотопластинок у 20 стор≥чч≥ та продовжуютьс€ за допомогою прибор≥в з зар€довим зв'€зком у 21  стор≥чч≥.  Ѕƒ доступна на сайт≥ ћјќ.   

≤сторичний огл€д 

 ћј¬ќ був створен в червн≥ 2002 року з метою спри€нн€ розвитку та використанню астроном≥чних арх≥в≥в даних. ¬≥ртуальна обсерватор≥€ (¬ќ) це глобальний проект, пов'€заний з розвитком сучасноњ астроном≥њ. …ого мета – надати будь-€кому астроному простий та зручний доступ до вс≥х накопичених астроном≥чних даних в св≥т≥ так, €кби вони знаход€тьс€ в його комп ' ютер≥. 

¬ќ - система, €ка дозволить астрономам легко та просто опитувати велику к≥льк≥сть центр≥в даних, надасть нов≥ потужн≥ ≥нструменти дл€ в≥зуал≥зац≥њ та анал≥зу, створить стандарти дл€ публ≥кац≥њ та наданн€ послуг центрами даних. ÷е дос€гаЇтьс€ шл€хом стандартизац≥њ даних та метаданих, стандартизац≥њ метод≥в обм≥ну даними, використанн€ реЇстра, €кий м≥стить посиланн€ на вс≥ доступн≥ ≥нструменти та послуги. ¬же створено та продовжуЇ розвиватись програмне забезпеченн€ дл€ р≥зних ц≥лей.

ƒовготерм≥нова перспектива ћј¬ќ це не один специф≥чний програмний пакет, а скор≥ше Їдина ≥нфраструктура. ¬она дозволить центрам даних забезпечити кооперативн≥ або конкурентн≥ послуги по збереженню та обробц≥ даних, а також дозволить розробникам програмного забезпеченн€ пропонувати сум≥сн≥ ≥нструменти дл€ в≥зуализац≥њ та анал≥зу даних за допомогою зручних ≥нтерфейс≥в користувача. Ќайважлив≥шим пр≥оритетом дл€ вс≥х проект≥в ¬ќ Ї розвиток стандартноњ ≥нфраструктури дл€ реализац≥њ вказаних можливостей.

«агальнов≥домо, що настала нова ера спостережень в астроном≥њ, €ка пов ' €зана з глобальними проектами по створенню астроном≥чних огл€д≥в неба, таких €к 2MASS, GOODS, SDSS, VISTA, VST, VVDS, LOFAR, RAVE, Gaia. Ќов≥ проекти потребують зм≥н в методах збереженн€  та обробки великих обс€г≥в даних  [1].

ѕерше крупне в≥дкритт€ за допомогою ¬ќ було зроблено 28 травн€, 2004 р. Ѕули  в≥дкрит≥   31 супермасивна чорна д≥рка. —татт€ з описом цих результат≥в видана [2].

ѕроблеми зб≥льшенн€ обс€г≥в даних под≥бн≥ в астроном≥њ, €дерн≥й ф≥зиц≥ та б≥о≥нформатиц≥. ≤снуюч≥ телескопи в ™вроп≥ виробл€ють близько 500 √Ѕ даних за н≥ч. ќбс€г сучасних Ївропейских арх≥в≥в даних оц≥нюЇтьс€ величиною дес€тк≥в терабайт. ўор≥чно в≥дбуваЇтьс€ подвоЇнн€ цього обс€гу. Ќовий телескоп, такий €к LSST (Large Synoptic Survey Telescope), буде виробл€ти дек≥лька терабайт даних за н≥ч. “ому в астроном≥њ, €к ≥ в ≥нших науках, необх≥дно використовувати бази даних та розпод≥лен≥  обчисленн€ (Grid).

¬ Ќƒ≤ ћјќ роботи по створенню астроном≥чних баз даних  були розпочат≥ в 2001 роц≥. ¬ 2004 роц≥ вони перейшли на новий р≥вень — створенн€ елемент≥в та прототип≥в нац≥ональноњ ¬ќ [3, 4]. ¬ 2009 роц≥ м≥ж Ќƒ≤ ћјќ та √јќ ЌјЌ” був п≥дписан науковий догов≥р про створенн€ прототипа ”крањнськоњ в≥ртуальноњ обсерватор≥њ з використанн€м напрацювань обох обсерватор≥й дл€ подальшого вступу ”крањни в ћј¬ќ. 

Ћ≥тература
  1. The ASTRONET infrastructure roadmap. Editors: Michel F. Bode, Maria J. Cruz & Frank J. Molster; 2008, 176 pages, ISBN: 9783923524631

  2. Padovani et al.; Astronomy & Astrophysics, 424, 545

  3. The Database of the NAO as a Unit of an International Virtual Observatory. Protsyuk Yu. et al.; “Kinematics and Physics of Celestial Bodies. Suppl. Ser., є5, “Astronomy in Ukraine – Past, Present and Future”, Kiev, 2005, p. 580-584

  4. Astronomical databases of the Nikolaev Observatory. Yu.I. Protsyuk, A. Mazhaev; Proc. of IAU Symposium є 248 «A Giant Step: From Milli- to Micro-arcsecond Astrometry», Shanghai, China, 15 – 19 Oct. 2007, p. 548-551

  5. јстрономические базы данных как фундамент виртуальной обсерватории. ћажаев ј.Ё., ѕроцюк ё.».; »звести€ √лавной астрономической обсерватории в ѕулкове, 2009, є 219, вып. 4, с. 185-188

 

FB
IAU NEWS