З 5 на 6 червня на всіх континентах, за винятком Антарктиди, жителі Землі спостерігали проходження Венери по диску Сонця. Жителі Європи, в тому числі і Україна, змогли побачити лише закінчення цього явища 6 червня, відразу після сходу Сонця. Останній раз Венеру на диску Сонця спостерігали 8 червня 2004 року. В силу особливостей взаємного розташування орбіт Венери і Землі, це явище відбувається «парами» з інтервалом у 8 років, а відстань між парами може бути 106 та 122 роки. Минула пара проходжень була 9 грудня 1874 і 6 грудня 1882 року, а наступна трапиться лише 11 грудня 2117 і 8 грудня 2125.

Можна сміливо стверджувати, що з нині живих навряд чи хто зможе його побачити своїми очима, таким чином, явище слід вважати досить рідкісним. Ця подія досі цікава тим, що можна побачити «явище Ломоносова», коли навколо Венери в момент її сходження з диска Сонця повинна короткочасно висвітлити по периметру її атмосфера. Цікавий факт, що проходження 6 червня 1761 спостерігали вчені всього світу, але лише М.В. Ломоносов зумів дати правильне пояснення чому Венера продовжує спостерігатися навіть тоді, коли її диск уже почав виступати за кордон Сонця: виникає враження, що у Сонця утворюється «виступ» в напрямку і за розміром, збігається з диском Венери. Ось це явище і пояснюється заломленням сонячних променів в атмосфері Венери: з боку «виступу» ми бачимо саме заломлене в атмосфері Венери сонячне світло.

Астрономи Миколаївської обсерваторії спостерігали обидва проходження Венери: в 2004 році та у 2012. «Вчорашнє» явище почалося 6 червня о 01:09:38, а закінчилося о 07:49:35 за київським часом. Враховуючи, що схід Сонця в цей день відбувся о 04:58, до моменту «виходу» Венери з диска Сонця, о 07:31:39, Сонце вже піднялося в Миколаєві на достатню висоту, щоб можна було поспостерігати всю картину. Весь процес виходу Венери з диска Сонця Миколаївські астрономи під керівництвом А.В. Іванцова, завлабораторією астрометрії і небесної механіки, канд. фіз.-мат. наук, знімали за допомогою спеціалізованої телевізійної камери, встановленої на одному з телескопів. Сторіччя тому ці спостереження використовувалися для уточнення астрономічної одиниці відстаней в Сонячній системі, відстані від Землі до Сонця. Сьогодні подібні спостереження цікаві виключно для моделювання подібних явищ в планетних системах близько інших зірок, ну і, звичайно, дослідження атмосфери Венери. На фото можна побачити невелику темну пляму - Венера на тлі світлого фрагмента диска Сонця, безпосередньо перед початком свого виходу. Зауважимо, що зовсім випадково - Миколаївським астрономам пощастило - в хмарності над містом в напрямку на Сонце в найважливіший момент явища утворилася «вікно», через яке нашим вченим вдалося спостерігати це унікальне явище.